Історія





Забули свій пароль?
Забули своє Ім’я Користувача?

Історія
З життя і боротьби. Саджавка в квітні 1947 р. PDF Друк e-mail
Написав Юрій Іваночко   

З глибин десятиліть долинають до нас інформаційні всплески, що в їх початку стояла велика ідея нашої із вами волі. Хтось оцінив можливість розуміти її у своє життя. А хтось колись впевнено тарабанив друкарською машиною, набираючи оригінал цього тексру, аби нині ми конче його отримали перед свої очі. Читаймо, це фрагмент нашого минулого, ми повинні його знати, якщо не хочемо працювати на чуже майбутнє.

Подаємо в оригіналі текст оповідання, яке подав хтось, хто називав себе Павло. 

Текст публікується вперше.

Детальніше...
 
Майдан змінив усіх PDF Друк e-mail
Написав Катерина Федорівна   
  Недавно я побувала в Києві. Центр столиці - це щось неймовірне – простір свободи і спротиву. Ще кілька місяців тому тут вирували історичні події. Саме тоді все вирішувалося: або Майдан встоїть і переможе, або в державі буде остаточно встановлена диктатура, а країна фактично втратить незалежність. Українська революція, яка отримала назву Євромайдан, виразилась у мирному народному спротиві, цілеспрямованій боротьбі патріотів за волю, гідне життя, за кращу долю країни.

Серед майданівців є і наші односельчани, що внесли свою лепту у загальну перемогу над злочинним режимом. Районна преса розповідала про Андрійчука Миколу, який, ризикуючи власним життям, рятував інших.  Читала і про Кузьмина Івана, що відстоював свободу на Майдані зі своїми синами. На сайті є розповідь Тороуса Михайла про закладення парку Героїв Небесної сотні. Пригадую звернення Андрійчука Андрія в часописі «Саджавка» від   26 грудня 2013 року: «Триває 34 доба протистояння української нації у відстоюванні європейських цінностей життя. Світова спільнота підтримує прагнення українського народу. … головне – ваша участь у Євромайдані хоча би на два-три дні. Повірте, це не так важко. Є де поспати, нормальне харчування та транспортне перевезення.

А чим закінчиться? Закінчиться перемогою! Слава Україні! Героям слава!»

Детальніше...
 
Що нам дав Євромайдан? PDF Друк e-mail
Написав Мирослава Тимінська   

Вже понад місяць стоїть Євромайдан. Стоїть не лише в Києві, а й у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Миколаєві, Одесі і Донецьку. Зайве говорити, що назва вже чисто символічна, і не за Європу стоять ці люди. Більшість мітингувальників збурились після страшної ночі 30 листопада, коли «Беркут» по-звірячому розігнав мирних людей, які тримались за руки і співали гімн України. Після того, як очільники держави на словах стверджували, що їм нічого не відомо, тобто признавались, що не володіють ситуацією, а фактично показували байдужість і навіть зневагу до власного народу.Тоді люди вийшли на вулиці і майдани по всій країні. Не за Європу і європейські цінності, а через власні зневажені права, за власне майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Євромайдан 2013 випадково співпав хронологічно з Помаранчевою революцією 2004-го, але він є якісно іншим. Якщо на Майдані 2004 зібрались прихильники Віктора Ющенка, котрі протестували проти фальсифікації виборів, то тепер ситуація зовсім інша. Євромайданівці вийшли не за когось, вони вийшли за себе. 2004 був небезпечний в плані штучного політичного поділу на «своїх» і «чужих», на Захід і Схід. Тепер такого нема: на майдані поруч стоять люди з Дніпропетровська, Львова, Вінниці, Києва, Сум, Криму. Вони говорять різними мовами, вони виростали на різних казках, але всі вони хочуть жити в своїй нормальній країні, де їхня думка буде щось важити. І щоб не казали інтернетівські тролі, які звинувачують галичан-«бандерівців» в зруйнуванні Хрещатика, але вночі з 10 на 11 грудня під час загрози штурму силовиками за годину приїхали 20 тисяч киян. Вони не з Галичини приїхали, це кияни, яким не байдуже.

Зараз на Майдані стоять молоді успішні люди. Це студенти, молоді підприємці, митці, лікарі, юристи і банкіри. Люди, які мріють про краще майбутнє. І смішно було чути істеричні застереження міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, яка стверджувала, що Майдан загрожує киянам не те що епідемією грипу, а туберкульозом, холерою і ледь не чумою. Чомусь згадана пані не прокоментувала стан здоров’я побитих беркутівцями студентів. Було багато крику і гидкої критики: стверджували, що Майдан зібрав безхатьків, котрі стоять там за гроші, що зруйновано центр Києва, всюди сміття, і, найголовніше, нема ялинки. Людські життя і свобода неважливі, головне - ялинка. Хліба і видовищ!

Детальніше...
 
Військова операція на Пруті в червні 1915 року PDF Друк e-mail
Написав Роман Гелемб'юк   
Операція частин XXX армійського корпусу на Пруті і в передгір'ях Карпат між Делятином та Коломиєю (1-6 червня) 1915 року.

Цей текст був випадково знайдений в Інтернеті на одному із сайтів присвячених історії Першої світової війни. Оригінал статті на російській мові. Автор тексту Дмитро Парський, офіцер (а пізніше генерал) царської армії. Після комуністичної революції перейшов до більшовиків. По завершенні громадянської війни став військовим істориком. В той час і написав дану статтю (в 1920 році).
Мова йде про військову операцію російської армії проти австрійських військ 1-7 червня 1915 року. Бій тривав на території Іванівців, Саджавки та Ланчина по лінії річки Прут.
Важко переоцінити значення цієї статті для вивчення історії Саджавки та навколишніх сіл. Таких детальних даних про події тих днів більше немає.
Сама подія, про яку йде мова, також є далеко не звичайною для нашого села. В цей тиждень, описаний в статті, на територій села перебувало найбільше людей за всю історію села. А ще це була найкривавіша подія, яка коли-небудь мала місце в нашому краї. В статті наводяться цифри про 6000 тисяч бійців, вибувших із строю з російської сторони. Напевно, стільки ж нараховувала і австрійська сторона. Тобто, можна говорити про 3-4 тисячі вбитих солдатів.
До нас також дійшли деякі дані про цю подію від жителів села з покоління тих часів. Але інформація в статті подана з іншого боку, і ми можемо оцінити, як і для чого відбувалася ця кривава бійня.
Обсяг статті дещо більший, ніж зазвичай, але текст вартий того, щоб дочитати. Можна читати і на нашому історичному сайті.
P.S. Дякую своїй мамі за допомогу в перекладі з російської мови :)

 

Командування Російської царської армії відзначило високу доблесть і самовідданість, проявлену частинами XXX корпусу в найскладнішу пору для південно-західного фронту.


Прутська операція була сміливою, проведена швидко, майже без підготовки, закінчилася для нас повним успіхом і принесла користь загальній справі, тому що привернула до себе увагу й сили ворога, який відтісняв нас в цей час на Дністрі і біля Сяна. Проявлені скритність і швидкість призвели до того, що удар ворогу нанесено абсолютно несподівано. Переправа через швидку річку в безпосередній близькості від супротивника, ряд запеклих штурмів укріплених гірських позицій, поєднаних із захопленнями і обходами і - розгром ворога з проривом його загального розташування. Нарешті, вдалий відхід, пізно помічений ворогом, виконаний чітко і майже без втрат.


Надзвичайно важке завдання, що випало тут на долю наших військ, складна місцевість, яку довелося долати, не завадили нашому успіху. Це зайвий раз підкреслює першочергове значення в бойовій справі міцної військової витримки, спорідненості духу і єдності.


До кінця травня XXX корпус був розташований у передгір'ї Карпат, від с.Пнів (перед м. Надвірна) і далі на схід і південний схід по лінії ур. Буковинка - (висоти 553-503-447) - ур. Запуст. На цих позиціях корпус протримався близько двох тижнів.


Австрійці займали круті північні схили Карпат, прикриваючи гірські проходи на південь.

 

Детальніше...
 
Саджавка під час Першої Світової війни. Хронологія подій. PDF Друк e-mail
Написав Роман Гелемб'юк   

Пройшло вже майже 100 років після початку Першої світової війни. Той час вже призабувся. Особливо після Другої світової війни та післявоєнних визвольних змагань. Під час першої світової війни 1914-1918 років Саджавка майже весь час перебувала в самому вирі подій. Навіть порівняно із другою війною для Саджавки ті роки , напевно, були важчими.

Війна почалась 4 серпня 1914 року між Росією та Австро-Угорською імперією (інші союзники з обох сторін тут не воювали).

1 вересня. Лінія фронту встановлюється на північно-східному напрямку від Станіслава (Івано-Франківська)

11 вересня. Лінія фронту проходить через Надвірну. Чернівці та Коломия окуповані росіянами. Бої йдуть біля Богородчан. Саджавка окупована російськими військами.

31 жовтня. Росіяни відтискають австрійців до Татарова і Яблуниці.

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 10

Використання матеріалів цього сайту можливе тільки з посиланням на джерело.
Використання матеріалів сайту для публікації у друкованих виданнях без письмової згоди засновників сайту забороняється.
Copyright © 2008-2010 Roman Gelembjuk & Yura Ivanochko

Вподобай щоб отримувати
цікаві новини першим!