Духовність





Забули свій пароль?
Забули своє Ім’я Користувача?

Духовність
Христос Воскрес із гробу, — звільняйтесь і ви із пут гріха! PDF Друк e-mail
Написав Отець Мирослав (Мирослав Хімейчук)   

17097390 10212114266241774 5946357444712101968 o

Христос Воскрес!

Дві ночі змінили для людства світ. У Різдвяну ніч сталася таїна явлення на землі Сина Божого, Який втілився від Духа Святого і Діви Марії. Це був прихід Спасителя.. В Пасхальну ніч, яку Церква прослав¬ляє понад усі церковні свята, Ісус Христос завершив Свій спасительний подвиг. Явивши силу Свого Божества, Христос воскрес і тим самим подолав смерть. 

Смерть, яка чорною тінню висіла над людьми і над усіма їхніми діяннями, втратила для християнина свій жах. Ось чому в ці святкові дні Церква кличе нас до радості й святкування: «Світися, сві¬тися, новий Єрусалиме!», «радій нині і веселися, Сіоне», «Радісно обіймемо один одного», «через Хрест прийшла радість всьому світові».

Один старогрецький язичницький письменник порівнював земне життя людське з в’язницею, де людина переживає тільки горе, страждан¬ня і сльози. Воскресіння Христове показало людству все по-іншому.  Земне життя – це не в’язниця, а початок того вічного блаженства, заради якого Син Божий сходив на землю і за яке Він постраждав і вмер на землі. Земне життя – це благословенне Гос¬подом поле, на якому росте пшениця, щоб стати хлібом для вічного життя.

Недаремним було пришестя у світ Сина Божого, не марним було Його повне страждань і подвигів життя! І хресна смерть, коли, здава¬лося, сили зла торжествували над Ісусом Христом, не була випадковою. На третій день після жахливої страти на Голгофі сталося щось неперед¬бачене й незбагненне: зрушилося каміння погребальної печери, і в сяйві Божественної слави встав із гробу Воскреслий Христос. Він воскрес! Тож нема більше сумнівів у тому, Хто такий був розп’ятий на Голгофі Праведник, бо ж тільки всемогутній Бог міг перемогти смерть і подолати невблаганний закон тління.

Воскресіння Христове було головною темою проповіді і апостолів, і святих отців, і пастирів Церкви. Святий Григорій Богослов, останню свою проповідь закінчив такими словами: «Я відчуваю, що перо моє вже тремтить у старечих пальцях; мабуть, я пишу вже останнє слово про Воскресіння Христове, але знаю, що Промисел Божий настановить і після мене інших пастирів, які, не замовкаючи, будуть проповідувати про Воскресіння».

Сприймаймо розумом і серцем заклик святого Григорія Богослова: «Христос повстав з мертвих, — встаньте і ви! Христос у славі, — сходьте і ви, тому що Воскресіння Христа є початок нашого власного воскресіння! Христос визволився з гробу, — звільняйтесь і ви з пут гріха!» .

До Воскресіння Христового людство у величезній більшості не мало живої надії на безсмертя і воскресіння. В язичництві навіть у найбільших мудреців надія на життя після смерті була досить неясною, непевною, примарною. Тільки  іудейський народ мав надію на безсмер¬тя і воскресіння. Але чим закінчилося у юдеїв земне життя Спасителя: Тайна вечеря, Гефтсиманія, зрада Іуди, підступи первосвящеників, безпринципність Ірода, лукавство Пілата, несамовитість натовпу, жорстокість воїнів, зловтіха ворогів, переляк і безпорадність усіх Христових послідовників. Страшна картина Хресної дороги  Сина Божого вузькими вулицями Єрусалима до місця страти. Жахлива, незабутня картина Голгофи. 

Ніч Воскресіння! Ісус Христос зруйнував створену гріхом стіну між Богом і люди¬ною. У Своїй Особі Він показав Небесного Отця, Який розкриває лю¬дям Свої обійми. Подібно до сонця, Воскреслий Христос зійшов над землею, тільки щоб не заходити вже ніколи.

У ці урочисті пасхальні дні сердечно вітаю вас, дорогі браття і се¬стри. Перші слова великодніх вітань – нашим землякам, співвітчизникам, які ціною власного життя захищають нас на східних теренах України. Згадаймо в молитві Героїв, хто віддав своє життя за нашу свободу, щоб бути вільними на своїй землі і щоб ці жертви не були даремними.

Вітаю наших земляків-українців, що перебувають за межами рідного краю, з великим святом Святої Пасхи. Від усієї душі ба¬жаю всім радості, яка завжди додає нам нових сил, необхідних для нашого морального очищення, для зміцнення християнської любові, для збереження родини, для благоденства нашої країни і миру на землі.

Нехай зміцнить Воскреслий Христос усіх нас в надії на перемогу добра над злом, життя над смертю, правди над неправдою і подасть нам Свою всесильну поміч у добрих справах! Нехай радість, мир і любов будуть з нами в усі дні нашого життя! 

 

    Воістину Христос Воскрес!                           митрофорний протоієрей Мирослав Хімейчук

                                                                     Декан Надвірнянський 

    2017 р. Б.                                                  Української Автокефальної Православної Церкви.

 
Христос рождається! PDF Друк e-mail
Написав митр.прот. Мирослав Хімейчук   

Ця подія незбагненна. І повертається до нас щороку – вечеря, ясла, зірка, пастухи, ангели, волхви…

Різдво є і таємниця, і виконання обітниці, і запорука майбутнього, невисловленого, яке у кожного своє, але для всіх нас пов’язане з Ісусом Христом, Який прийшов у світ і став людиною.

Христос Спаситель народжується у плоті в наш грішний світ для того, щоб кожній людині відкрити шлях до примирення з Богом. І ми з вами повинні пам’ятати, що історія цих подій ще не закінчена, вона триває, і кожен з нас може вписати в неї свою сторінку.

На жаль, сьогодні ми часто нехтуємо тим, що подарував нам Син Божий. В сучасному суспільстві рідко зустрічаються приклади благочестивого життя, немає на землі миру, а в людях Божого благовоління. Кого в цьому звинувачувати? Винною у цьому може бути лише закостеніла у гріхах воля людини, яка відвертається від свого Спасителя і зневажає Його. Немає на це ніяких виправдань. Все відкрито, все даровано, людина знає дорогу до вічного блаженства і має всі засоби для спасіння. Однак, погляньмо на себе. Котру із заповідей ми не порушили? Багато із нас про Бога і не думає, у храм ходять для годиться. Гріх уже пропагується як норма, а то навіть і як чеснота. Процвітає ненависть до ближнього, у ній ми виховуємо і дітей наших, своє «Я» виходить на перший план. Замість любити і прощати ворогів наших, ми вишукуємо їх, мстимо їм, на задумуючись, що головний, справжній ворог – у нас самих.

Складні часи переживає Свята Церква, складні процеси відбуваються у нашій державі. Однак ніщо не повинно похитнути в нас смиренної впевненості в силі Христовій, бо Господь ніколи не залишав Свою Святу Церкву. Незважаючи на бурі й хвилювання житейського моря, Церква і далі буде свідчити про Христа, бо заради всіх народився Христос!

За словами святих отців, Він зійшов на землю, щоб нас вознести на небо, став людиною, щоб нас всиновити Богу, зубожів, щоб ми збагатилися, смирився, щоб ми уславилися.

Чим же ми можемо відповісти на цю величну Божу любов? Тільки щирою вірою та дитячою любов’ю до свого Небесного Отця. «Будемо любити Його, бо він раніше полюбив нас» (1 Ів. 4,19).

Що ж принесемо нині до ясел нашого Спасителя? І з чим предстанемо перед втіленою любов’ю? Глибоко загляньмо у наше серце, очистимо його щирим покаянням. Твердо постановімо змінитися і остерігатися гріха, і тоді, зі сльозами покаяння, наблизимося до смиренних ясел й попросимо Господа нашого Ісуса Христа помилувати Україну, подати їй мир, а народу її – велику милість!

Небесна пісня про мир на землі і благовоління в людях сповнює спокоєм та надією кожну християнську душу. Бо нині лежить у яслах Примиритель, який «тростини надломленої не переломить, і льону тліючого не загасить» (Іс. 42,34), проте Він є мир наш, Котрий… зруйнував перегороду, яка стояла посередині» (Еф. 2,14) між небом і землею, зведену людською неправдою.

На Божественне Немовля впродовж двох тисячолітть з надією дивиться людство, саме від нього безліч людей черпають животворчу силу, яка змінює, преображає і наповнює змістом їхнє життя, робить їх віруючими з невіруючих, праведними з грішних, спасенними із загиблих.

Христос прийшов для спасіння кожної людини, що жила, живе і житиме на землі. Він народився для нас і немає нікого, хто був би забутий, обділений або не помічений.

Молимо Народженого Господа, щоб Він вселив мир і злагоду в серця всіх жителів України, дарував щиру любов до ближнього, поблажливість до недоліків і терпіння помилок.

Перші слова різдвяних вітань ми знову шлемо нашим землякам, співвітчизникам, які ціною власного життя захищають нас на східних теренах України. Нехай ясний промінь вифлиємської зірки звеселить їх цієї ночі, дасть наснаги вистояти у боротьбі зі злом.

Згадуємо в молитві Героїв, хто віддав своє життя за нашу свободу, щоб бути вільними на своїй землі. І щоб ці жертви не були даремними.

Із Різдвяними святами, Новим 2017 роком та Святим Йорданом, всечесні отці, дорогі брати і сестри! Нехай лунають колядки карпатським краєм, і цей спів принесе радість та благополуччя у наші сім’ї! Нехай Господь відкриє наші серця, щоб навчилися ми любові, вірності та відданості Христові, в мирі та любові зустріли Різдво Христове, щоб від повноти серця вітати радісно всіх:

                                      «Христос рождається! Славімо Його!»

митр.прот. Мирослав Хімейчук

Декан Надвірнянський

Української Автокефальної Православної Церкви

 
Експеримент людини. Притча PDF Друк e-mail
Написав Катерина Федорівна   

 Так склалося, що людина народжується, старіє і помирає. Триває це віками і ніколи ніхто не міг цього змінити. Але одного разу Людина захотіла бути вічно молодою.

- Я зміню свою генетику! – подумала. - Це можливо! Поки я ще молода, я розділю між собою старість і молодість, які рука в руку йдуть зі мною по житті. А тоді я прийму тільки молодість!

Для своєї праці швиденько знайшла два потрібні глечики. В один кинула Старість, за нею Сивину, Старші Літа, всі Зморшки, Слабкість, в поспіху жбурнула Мудрість, навіть, ювілейне Століття знайшла, яке ледве заштовхнула всередину.

В інший глечик відібрала Молодість, Вроду, Почуття, Кохання, Силу, Радість, Щастя, Мрії і, звичайно, траву Безсмертник.

Трудилася над глечиками довго. Уважно вимірювала градусником температуру кипіння, одним оком заглядала всередину, перевіряючи чи все в порядку, навіть на смак куштувала.

Але роки невблаганно йшли, передаючи естафету один одному. Щоразу Людині було важче й важче підніматися. Якось побачила, що на її руках з’явилися зморшки. Глянула в дзеркало – себе не впізнала: сиве волосся і старече обличчя.

- О, ні, ні! Я не можу стати старою! – ламала в розпачі руки Людина - Я ще не доробила те, що задумала!

Дуже часто люди хочуть бути богами. Століттями шукають ліки для вічної молодості чи безсмертя. І досі ми не чули ні про них, ні про їхні вдалі дослідження. Так, так сталось, що Бог створив минуле, теперішнє і майбутнє. Ми з вами найчастіше живемо повернувши голову назад або турбуючись про майбутнє, перебуваючи у постійному страху. А де страх – там немає Бога. Він є у теперішньому…

 
Освячення відновленого меморіального комплексу PDF Друк e-mail
Написав Катерина Федорівна   

Саджавка 16 жовтня 2016 року. Світлини Василя Герея про освячення скульптур ангелів біля каплички, що знаходиться поряд з меморіальним комплексом Борцям за волю України.

Детальніше...
 
Храмове свято PDF Друк e-mail
Написав Катерина Федорівна   

Парафію «Покрови Пресвятої Богородиці» с.Саджавка 16 жовтня з архипастерським візитом відвідав Митрополит Галицький Кир Андрій, керуючий Івано-Франківською єпархією УАПЦ. Владика привітав парафіян з храмовим святом та освятив реставрований меморіальний комплекс Борцям за волю України.

Джерело: https://vk.com/sadzhavka

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня1234НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 4

Використання матеріалів цього сайту можливе тільки з посиланням на джерело.
Використання матеріалів сайту для публікації у друкованих виданнях без письмової згоди засновників сайту забороняється.
Copyright © 2008-2010 Roman Gelembjuk & Yura Ivanochko

Вподобай щоб отримувати
цікаві новини першим!