«ГУД БАЙ, КАНЗАС-СІТІ! БУВАЙ! БУВАЙ! ДАНИЛО ТОМАЩУК ЗНОВУ ЇДЕ ДО РІДНОЇ САДЖАВКИ, У МИЛІ СЕРЦЮ КАРПАТИ!»
Сивочолий енергійний чоловік мало не пританцьовував від радості. Півстоліття радянський режим не дозволяв емігрантам із Заходу навідувати родичів у Союзі. Виймає із шафи вишиванку, і сини везуть старенького на летовище. Однією рукою прощається з ними, а другу уже простягає за океан - до рідного села. Із серця пісня проситься: «Родимий краю, село родиме, вас я вітаю, місця любимі...» Файно написав отой Сидір Мидловський, теж уродженець Саджавки. Уже понад сто років співають цю пісню. І хор «Боян», і Соломія Крушельницька, і теперішній артист Дмитро Гнатюк. Мидловський спочив у Львові, а я? Хотів би над Прутом. А може, сини поховають в Америці... На все Божа воля.

Вчора ходив на річку Прут. По дорозі звернув увагу на фундаментоподібні бетонні плити, які були частково вимиті із берега під час останньої повені впадаючої в Прут річкою Слубушниця. Вчора ж мені вдалось вияснити, що то таке. Всі думки зійшлись до тієї точки зору, що, найбільш ймовірно, це залишки водозабірного каналу старого водяного млина, який функціонував у Саджавці до 1943 року.

Не дізнався, коли його було побудовано, але до останнього часу утримувався він єврейською общиною. Після того як с. Саджавка було окуповане німецькими військами, євреї, яких не було вислано та знищено, змушені були тікати, покидаючи ці краї.

На жаль, відразу після того як млини стали безхазяйним майном, їх було бездумно, по- мародерському знищено.

За словами очевидців, люди до млинів приходили з навколишніх округ. В кого не було грошей, то розплачувалися частиною борошна, що було змолото. Власник млина виручене таким чином борошно продавав, на чому непогано заробляв.

В Саджавці функціонували два млини; один, про який іде мова, знаходився в районі впадання річки Слубушниця у річку Прут, а інший - в долішньому куті села, який  і посьогодні так і називається -  "Мельники".

Нашим сусідом є селище Ланчин. Думаю, цікаво буде поглянути на старі листівки, на яких зображено Ланчин у давнину.

На цій листівці зображена відома Ланчинська солеварня, вигляд зі сторони річки Прут.

Найбільшою водною окрасою Саджавки звичайно  є р.Прут - ліва притока Дунаю. Він має загальну протяжність 910 км і площу басейну близько 27500 км². Від витоків до межі між селами Саджавка та Іванівці його довжина біля 90 км. Джерела Пруту починаються на північно-східних схилах Чорногори на висоті понад 1750 м н.р.м. До Делятина Прут протікає майже меридіонально. Нахили русла дуже великі і ріка тече із значною швидкістю - 2-5 м/с.