Вчора ходив на річку Прут. По дорозі звернув увагу на фундаментоподібні бетонні плити, які були частково вимиті із берега під час останньої повені впадаючої в Прут річкою Слубушниця. Вчора ж мені вдалось вияснити, що то таке. Всі думки зійшлись до тієї точки зору, що, найбільш ймовірно, це залишки водозабірного каналу старого водяного млина, який функціонував у Саджавці до 1943 року.

Не дізнався, коли його було побудовано, але до останнього часу утримувався він єврейською общиною. Після того як с. Саджавка було окуповане німецькими військами, євреї, яких не було вислано та знищено, змушені були тікати, покидаючи ці краї.

На жаль, відразу після того як млини стали безхазяйним майном, їх було бездумно, по- мародерському знищено.

За словами очевидців, люди до млинів приходили з навколишніх округ. В кого не було грошей, то розплачувалися частиною борошна, що було змолото. Власник млина виручене таким чином борошно продавав, на чому непогано заробляв.

В Саджавці функціонували два млини; один, про який іде мова, знаходився в районі впадання річки Слубушниця у річку Прут, а інший - в долішньому куті села, який  і посьогодні так і називається -  "Мельники".