Міцна кава дрібними ковтками
В серці шматки революції,
Щастя споживаю міліграмами
І життєві дороги плутаються.

Серце болить... Ненавмисно
Божевільно-щаслива. І в нормі!
Я не дозволю тобі мене з"їсти.
Буде як буде! Чудовно!

Серцем, душею - краси!
Ще одне марне прагнення?
Лиш я себе можу спасти,
Про життя помінявши уявлення.

Інколи романтична і мовби закохана,
Або прагматично-черства до безмежності.
Сама собою і життям зачарована,
Не користуючись почуттям обережності.

Загубилась, заплуталась раптом
Не в зовнішньому - в собі.
Я прийняла рішення - "Буду щасливою!"
Реалізую - повідомлю тобі.

Гм...

ага... що ж тут скажеш? потік свідомості з надто малою часткою сенсу...