Забули свій пароль?
Забули своє Ім’я Користувача?

LifeINVEST

GELEMBJUK.COM

CertificatesWall


 
 

27
Вер
Про священика Михайла Костюка
Написав Катерина Федорівна   

    

     Роки віддаляють нас від минувшини. Та пам'ять зберігає імена людей, які творили нашу історію, залишили після себе згадку про добрі справи, які є гідними для наслідування. Недавно минуло 120 років від дня народження священика Михайла Костюка, пароха церкви с.Саджавка в 1937-1941 роках.

Настоятель УАПЦ Покрови Пресвятої Богородиці, митрофорний протоієрей Мирослав Хімейчук відправив панахиду, разом з парафіянами віддавши данину пам’яті людині, що відійшла у вічність. Нелегкий життєвий шлях, пройдений о.Михайлом Костюком, заслуговує на шану сучасників та пам'ять нащадків за те, що був не тільки добрим пастирем, але й справжнім патріотом України.  

     Друкуємо матеріали, передані о.Мирославу онуком Михайла Костюка - Любомиром Костюком. Дякуємо пану Любомиру за те, що знає, пам’ятає історію своєї родини і сприяє написанню нових сторінок історії села Саджавка.

    

     Костюк Михайло Миколайович народився 16 липня 1895 року в с. Лісна Слобідка Коломийського повіту Станіславської області в селянській родині.

Початкову освіту здобув у рідному селі. В 1914 році закінчив з відзнакою Коломийську українську гімназію.

З початком Першої світової війни 1914 року в числі всіх випускників вступає добровольцем в УСС (Українські Січові стрільці). Вони проходять вишкіл в Закарпатті в околиці Мукачево. Потім 1915 рік, важкі бої з москалямив Карпатах. Бої на горі Маківці та інші місця біля Сколе: «Наші окопи переходять 4 рази з рук в руки за один день. Від ворожих куль наліво і направо падають стрільці». Молодий юнак складає обітницю Богові: «Якщо вийду живий із цього пекла, хочу і буду служити Богові ціле життя як священик…»

В Карпатах попадає в полон до російських солдатів. Його, полоненого, везуть в Київ на роботу. Коли 1917 року Симон Петлюра організовував збройні сили, здобув Київ і IV Універсалом УНР проголосив самостійність України,   Михайло знову в рядах Українських Січових стрільців. Також був присутній на церемонії вручення Симону Петлюрі Білого коня.

Детальніше...
 
27
Вер
Про нас пишуть
Написав Катерина Федорівна   

Пісня, що зцілює душу

Погожа недільна днина. У вранішню годину церковний дзвін сповістив саджавчан про службу Божу. Більше ста років у храмі Покрови Пресвятої Богородиці парафіяни підносять свої молитви до Бога. Скільки подій таїть у собі велична споруда!

Ця недільна Літургія також впише свою сторінку в історію церкви. На запрошення настоятеля УАПЦ, митрофорного протоієрея Мирослава Хімейчука під склепінням храму звучав чотириголосий спів народного хору «Просвіта» з Коломиї. Церковні піснеспіви були наповнені небесним блаженством, проникливо-благальними молитвами. Ми слухали їхні голоси, співали молитви, і в серцях вселявся спокій, умиротворення, душа наповнювалася добром, любовю. Хоральний спів заторкнув найпотаємніші струни душі.

До створення атмосфери святковості, надзвичайного радісного піднесення, доброзичливості доклали неабияких зусиль о.Мирослав з дружиною Вірою і п.Михайло Півторак, які опікувалися перебуванням коломиян в селі. Подбали про підвезення хористів, гостину, щоб не відволікати їх від нелегкої творчої праці.

Детальніше...
 
27
Вер
Не відступимо, доки до нього не приходитимуть мільйони
Написав Юрій Іваночко   

Іван ДавидякКілька днів тому почав свою роботу новий інформаційний ресурс заснований в честь пам'яті саджавчанина Івана Давидяка. Це ресурс, орієнтований на публікацію інформації новинного характеру загальнодержавного охоплення. Ресурс є одноіменним із загубленою книгою Івана "Сила чи розум". Нажаль за межами наошго села мало хто чув про Івана Давидяка. А тепер ми не відступимо, доки до нього не приходитимуть мільйони відвідувачів. 

 

Нагадаємо, що п'ятого листопада 1940 року повного сил і творчої енергії Івана у віці 34 роки заарештувало НКВД. Почалося страхітливе життя у станіславській тюрмі.


Іван чесно признався: на основі правдивих фактів писав про масові вбивства в СРСР у результаті встановлення там диктатури про­летаріату.


...Останній маленький папірець у кримінальній справі № 4974 П. На ньому написано, що Давидяка 19 лютого 1941 року послали етапом до Харкова. На цьому справа закінчується.


З початком війни і приходом німців 1941 року селяни розкопували масові могили із замордованими тілами своїх рідних, що були в енкаведистських катівнях. Марія Давидяк упізнала свого сина по одежі. Голова була розтрощена, ще й великий цвях стирчав у черепі, руки зв'язані назад колючим дротом. Рвалося з розпуки материне серце. Не знала, за що замучили її сина. Адже він усю молодість здобував знання, аби зробити щось добре для свого народу.

Детальніше...
 
17
Чер
Правий сектор. Потрібна допомога.
Написав Юрій Іваночко   

1434538584 0Стоматолог ДУК, саджавчанин Микола Андрійчук звернувся про допомогу. Він розказав про біду, яка спіткала долю молодого хлопця, що не стояв за ціною захищаючи рідну землю від москальської нечисті.

При виконанні бойового завдання в зоні АТО поблизу Донецька 10 червня був важко поранений розвідник 5-го окремого батальйону ДУК ПС житомирянин Володимир Васянович (позивний "Шуруп"). Він втратив ліву ногу, підірвавшись на ворожій міні. Шурупу 20 років.
Ось що про це  також повідомляють побратими бійця.
Хто завгодно може претензійно заявляти: «Та що він там забув, він має навчатись, ходити на побачення і т.д.» Але Шуруп пішов на війну свідомо. За його плечима Майдан, штурм Карлівки, Авдіївки, Савур-Могили, Красногорівки, оборона Пісків. Близько 30 днів тривала його ротація в Донецькому аеропорту. Там він втратив не одного побратима. На його рахунку також не один десяток успішно виконаних диверсійно-розвідувальних операцій.
Шуруп не вважає свої дії героїчними, більше того, його безмежно дратують усілякі можливі дифірамби його персоні. Хопець воює більше року. Воює професійно. Затято. Ну і так, з нормальною дозою чорного гумору. Колись Чорний казав, що Шуруп разом зі своїми друзями і бойовим побратимами КПД, Хмелем і Опєром утворюють «круту, божевільну, відірвану банду, з якою приємно звертати гори». Але зараз Шуруп втратив ногу. Це добряче підірвало бойовий дух усієї розвідки. Але сам хлопець каже, що витеше собі кінцівку з дерева і вони продовжать воювати, як і раніше.

Детальніше...
 
07
Чер
Саджавчани хочуть жити в Коломийському повіті
Написав Юрій Іваночко   

imagesВже через два місяці в країні можуть зникнути звичні області, райони і села з містами. Натомість з'являться регіони, повіти і громади. Саджавчани сьогодні, в неділю 07 червня, на загальних зборах селян обговорювали і визначались з ким об'єднуватись. 

Кількість повітів буде значно меншою від кількості існуючих районів. Тобто відбудеться збільшення. Для саджавчан питання вибору не є легким. Саджавка обирає об'єднатись із громадами з центром  в сусідньому Ланчині чи громадами з центром в інфраструктурно розвиненим містом Коломия.

Абсолютна більшість селян, що прийшли на збори, підтримали ідею об'єднання із центром в Коломиї. Тобто уже в близькій перспективі село може стати частиною Коломийського повіту із збереженням своїх меж та прав на природні і земельні ресурси. Проте механізми взаємодії з центром ще мають бути затверджені статутом територіальної громади.

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 7 з 79

Використання матеріалів цього сайту можливе тільки з посиланням на джерело.
Використання матеріалів сайту для публікації у друкованих виданнях без письмової згоди засновників сайту забороняється.
Copyright © 2008-2010 Roman Gelembjuk & Yura Ivanochko

Вподобай щоб отримувати
цікаві новини першим!