Цей великий день скрізь проникає і все освітлює: небо і землю, бо світло Христа не загороджується і не затемнюється темрявою

Друге тисячоліття вже минає з тих ранкових сутінків, відколи вперше пролунали ці слова.

Страстна п’ятниця. Спасителя поховали в печері. Налякані апостоли принишкли в страху і розгубленості. Згадували слова, настанови, чудеса і час проведений із Божественним Вчителем… А що ж далі?… Невже це кінець?…

Але недалекий світанок, що наступив на третій день змінює історію Всесвіту. Ангели Небесні, які знову зійшли на землю, сповістили про неймовірне Господнє Воскресіння, що руйнує гріх, смерть і відкриває ворота Царства Божого. Учні Христові побачили відвалений камінь та порожній гріб і почули від ангелів, що Розіп’ятого немає тут – Він воскрес! І світло Воскресіння, що засліпило воїнів біля гробу, до нині пробивається крізь віки і осяює душі. «Воскресіння Христове бачивши, – співаємо ми нині, – поклонімось святому Господу Ісусу, єдиному безгрішному».

Цей великий день скрізь проникає і все освітлює: небо і землю, бо світло Христа не загороджується і не затемнюється темрявою. Світло Христове – це день без вечора, день безкінечний, він все освітлює і нічого від нього не може сховатися. День цей є Сам Христос. Як говорить апостол Павло, ніч пройшла і вже не наступить, а День наблизився (Рим.13:12).

У святі пасхальні дні нас по-особливому зігріває милість і благодать Господа Христа. Його Світле Воскресіння вкотре нагадує людині про можливість і надію на щасливе життя у вічності, але, щоб отримати таке велике блаженство, ми повинні пройти шляхом терпіння, смирення й любові до ближнього. Це дорога боротьби проти гріха. Важко йти таким шляхом, але ж наскільки нелегкою була дорога Христа від воплочення до славного Воскресіння? І пройшов Спаситель цей шлях заради нас, аби нам було легше здобути життя вічне.

Земний шлях християнина – це шлях безперервного випробування нашої свободи в пізнанні і виборі добра або зла, це шлях самовизначення, за підсумками якого

“… повиходять ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а хто чинив зло – воскресіння суду” (Ін 5:29).

Віддалятися від пітьми й творити справи Світла! Пробуджувати свої серця подякою Богу і в радості, і в горі! Бо ніщо так не цінне для Господа, як серце в покаянні, вдячності.

Битва між добром і злом завжди триває в кожному людському серці, і вона буде тривати, поки ми живі. Кожен, хто бореться зі своїми гріхами і пристрастями відчуває наскільки вона важка.

“Не будь переможений злом, але перемагай зло добром” – вчить апостол (Рим. 12:21).

Наш земний світ у сьогоденні переживає нелегкі дні. Але в історії земного існування вже не раз були випадки світових пошестей, епідемій, що несли велику загрозу. І віруючим християнам велику поміч надавала посилена, спільна молитва і покаяння як єдиний спосіб примирення творіння з Творцем.

«Христос є незрівнянний і найбільший лікар в історії людства. Він дав людям ліки проти хвороби всіх хворіб, тобто проти гріха, з якого народжуються всі інші хвороби й всі інші страждання людські, і душевні, і тілесні. Ці ліки – Він Сам, воскреслий і живий Господь.» – слова Миколая, святителя Сербського.

У вимушеній ізоляції останнього року кожен із нас має велику можливість переосмислити своє життя, відношення до Бога. Є час, аби духовно збагатитись, вдосконалитися. І Господь допомагає нам сьогодні, як ніколи, відчути цінність кожного прожитого дня. Ми почали свідомо розуміти, наскільки важливо нам бути у храмі, спільно молитись і найголовніше – раптово не постати перед Богом без покаяння.

Та часто, нехтуючи Його заповідями, не замислюючись про наслідки, ми все частіше вибираємо шлях зла – шлях сумний, який поза Божим Законом. І цим вибором множаться біль і страждання, ненависть і міжусобиці, війни й незгоди. Особливо важке становище тих, хто бореться за вічні істини віри і життя, за істини, відкриті Богом людині для її спасіння. З усіх боків обкладають злі сили і панують вороги Христові, але «…я іменем Господнім переміг їх». Бог особливо близький у ці дні до того, хто навчився чути й слухати, розуміти і прощати, тих, хто піклується про ближніх забуваючи про себе.

“Нехай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його!” – співає Свята Церква в цю світлу ніч. Нехай воскресне Бог у серцях наших, нехай примиряться нічим не виправдані взаємна ворожнеча, злоба і всякі розділення. Нехай панує в серцях і в житті нашому любов.

У ранах Ісуса – наш порятунок, в Його Крові – наше спокутування, в Його Воскресінні – наша праведність і в Його Вознесінні – наша надія.

У ці урочисті пасхальні дні сердечно вітаю вас, дорогі браття і сестри. І вже вкотре перші слова великодніх вітань – нашим воїнам, землякам, співвітчизникам, які ціною власного життя захищають нас на східних теренах України. Згадуємо в молитві Героїв, хто віддав своє життя за нашу країну. Вітаю наших земляків-українців, що в силу обставин перебувають за межами рідного краю. Від усієї душі бажаю всім радості, яка завжди додає нам нових сил, необхідних для нашого морального очищення, для зміцнення християнської любові, для збереження родини, для благоденства нашої країни і миру на землі. Нехай зміцнить Воскреслий Христос усіх нас в надії на перемогу добра над злом, життя над смертю, правди над неправдою і подасть нам Свою всесильну поміч у добрих справах! Нехай радість, мир і любов будуть з нами в усі дні нашого життя!

Воістину Христос Воскрес!
2021 року Божого митрофорний протоієрей Мирослав Хімейчук
Декан Надвірнянський Православної Церкви України.